Особливості розвитку нервової системи

Немовлята народжуються з незрілою нервовою системою і її розвиток продовжується протягом всього першого року життя, оскільки йде формування основних нейронних зв’язків і становлення функцій мозку.

Основні особливості нервової системи малюків:

• Незрілість нервової системи. До моменту народження дитина має 100 мільярдів нейронів, але не завершене їх повне диференціювання, вони ще не мають повністю сформованих зв’язків — синапсів і функціональних ланцюгів.

Мозкова тканина новонародженої дитини малодиференційована, особливо незріла кора головного мозку, яка забезпечує формування вищої нервової діяльності й дозріває найпізніше (до 5-6 років).

• Відбувається інтенсивний ріст і розгалуження відростків нейронів, дозрівання нейронів і зростання кількості синаптичних контактів.
• Інтенсивне зростання гліальних клітин – ці клітини забезпечують підтримку і живлення нейронів і їх кількість швидко зростає в перший рік життя.
• Інтенсивний ріст головного мозку. Маса головного мозку новонародженої дитини відносно велика, близько 350- 400 гр (це 10%-12% маси тіла), що є набагато більшою часткою ніж у дорослих (2%). До року маса мозку дитини збільшується в 2-2.5 рази від маси при народженні.
• Мієлінізація нервових волокон – це ключовий процес розвитку нервової системи. У перший рік активно утворюється мієлінова оболонка(спеціальна жирова оболонка) навколо нервових волокон, що сприяє швидшій передачі нервових імпульсів. У новонародженої дитини швидкість проведення нервових імпульсів у 2 рази нижча ніж у дорослих і у 2 місяці вона зростає на 25%, а рівня дорослого досягає у 5 років. Швидкість передачі нервових імпульсів у дітей впливає на рухові навички (координацію, рефлекси), когнітивні функції (пам’ять, увага), здатність до навчання), емоційний стан.
• Формування рефлексів. Новонароджена дитина народжується з вродженими рефлексами (хапальний, захисний, повзання, Моро та інші), які поступово згасають до 3-4 місяців і на їх місці з’являються умовні рефлекси.
• Інтенсивно розвиваються слухові, зорові та тактильні функції.

Що далі?

З 2го місяця життя дитини починається стрімке зростання синапсів (зв’язків між нейронами) у корі великих півкуль, особливо у зоні зорового аналізатора.

• Зір новонародженої дитини дуже нечіткий, вона може розрізняти тільки контрасти світла і темряви, фокусування на відстані 20-30 см (обличчя мами), а в 3-4 місяці – сприймає яскраві насичені кольори (червоний, жовтий, зелений), найпізніше бачить синій колір. З часом помічає дрібні предмети, розрізняє форму, розмір, текстуру предметів. Розвивається здатність розпізнавати звуки, зокрема голос мами.
• Удосконалення координації рухів. Спочатку рухи хаотичні, але з часом стають скоординованими завдяки дозріванню нервових центрів.
• Протягом першого року життя розвиваються рухові функції – дитина починає тримати голову, перевертатися, сидіти, повзати та ходити.
• Інтенсивно розвивається емоційна сфера. У новонароджених емоції проявляються як реакція на комфорт чи дискомфорт (плач, усмішка). В 1 місяць дитина посміхається, в 3 місяці – впізнає маму, а в 6-8 місяців – формується реакція на знайомі й незнайомі обличчя, з’являється страх до незнайомців. Під кінець першого року життя проявляє почуття радості, задоволення, цікавості.

Розвиток нервової системи дітей до року – це дуже важливий процес для подальшого розвитку дитини, тому створюйте сприятливе середовище для її розвитку:

• зорові стимули – давайте дитині яскраві іграшки, контрастні предмети, підтримуйте зоровий контакт під час спілкування,
• слухові стимули – розмовляйте з малюком, співайте, вмикайте спокійну музику,
• тактильні стимули – дотики, погладжування, обійми.

Матеріал підготувала дитячий невролог Ірина Філатова