Чого боятись, а чого – ні?

Дитина – не лялька. Вона може генерувати безліч різних звуків. Не лякайтеся.

Для новонародженого нормально:

• Сопіти носом і хропіти. Якщо це не заважає смоктати груди
• Чхати. Навіть кілька разів поспіль
• Крехтіти
• Гикати. Навіть по 30 хвилин поспіль. Це не замерз/голодний/переїв. Досі немає 100%-ої відповіді, чому дитина гикає. Пов’язують із заковтуванням повітря при годуванні, рефлексами новонароджених, різким зниженням температури у шлунку і навіть сміхом. Одна з останніх гіпотез говорить про те, що гикавка посилає в мозок сигнали про регуляцію дихання малюка
• Не спати по кілька годин поспіль. Не найкорисніша історія для новонародженого, але так буває
• Крутитися уві сні, будити себе руками та ногами, видавати уві сні звуки, закочувати очі, спати з напівприкритими повіками, рухати очними яблуками, гримасувати, сміятися
• Тужитися і червоніти перед актом дефекації
• Здригатися перед сечовипусканням. Але не кричати від болю
• Від гучних звуків або вібрацій здригатися, спочатку розводячи широко ручки в сторони, потім зводячи їх до тіла
• Косити оком/очима
• Хрустіти суглобами
• Хаотично рухати ручками-ніжками
• Тримати ручки зігнутими в ліктях, ніжки в колінах і стегнах, пальці стискати в кулачки – у новонароджених тонус м’язів вищий, ніж у дорослих
• Нерегулярно дихати (часто-часто, а потім завмирати на кілька секунд)
• Можуть труситися підборіддя, ручки

! Але покажіть дитину педіатру, якщо:

• Сопливий ніс заважає смоктати груди чи пляшечку
• До чхання приєдналися соплі
• Дитина тужиться, кричить, але результату ніякого немає
• Кричить від болю під час сечовипускання
• Підборіддя продовжує боятися після 3-х-4-х міс
• Закочування очей і фіксація їх в одну точку відбуваються в період неспання, стереотипно, часто серіями.
• Ви чуєте сміх «без причини», що повторюється
• Косоокість постійна

І ми точно знаємо, що навіть якщо з малюком відбувається щось зі списку “нормально”, але це турбує батьків – приходьте! За англійськими дослідженнями, “strong red flags” – занепокоєння батьків. А найкращі сумніви – ті, що розвіяні.

Обов’язково запишіть на відео/сфотографуйте те, що вас насторожило. Лікарю потрібна візуалізація, адже не факт, що на прийомі ситуація повториться.