Зригування (регургітація)

Функціональний розлад гастроінтестінального тракту, який зустрічається майже у третини дітей. Зригуванням називається процес, коли вміст шлунку можна побачити в ротовій порожнині або ззовні. Воно виникає під час/між годуваннями, коли діти активні, рідко уві сні.

Регургітацію можна виставити дитині віком від 3-х тижнів до 12-ти місяців (не пізніше!), якщо є ВСІ симптоми, з нижчеперелічених:

• Зригування 2 чи більше разів на день протягом 3 чи більше тижнів
• Відсутність червоних прапорців (поганий настрій, порушення поведінки, млявість, в’ялість, апное, порушення розвитку, кров у блювотних масах, блювання фонтаном, аспірація, проблеми з годуванням або ковтанням, неприродна поза).

Дитина при цьому розвивається згідно з віком, гарно набирає вагу та виглядає задоволеною життям.

Пік зригувань в 60-80% випадків припадає на вік 2-4 місяці, коли дитина починає дуже активно рухати ніжками, а пізніше ще й перевертатись на живіт (в т.ч., одразу після годування).

Патологічним вважається зригування об’ємом більше 2-х столових ложок (ви можете вилити 2 столові ложки води на пелюшку та подивитись на розмір плями – вона буде досить великою). Також насторожити має повторюване блювання фонтаном (хоча один раз таке буває майже у всіх і не є приводом для паніки).

Лікування в першу чергу складається із заспокоєння батьків, перевірки правильного захвата грудей, навчання деяким позам, які можуть зменшити зригування. Якщо регургітація супроводжується печією, яка призводить до болю та відмови від годування, можуть бути призначені загусники – речовини, які не дають молоку повертатись, та препарати для зменшення кислотності.

Матеріал підготувала

Педіатр та дитячий гастроентеролог Ганна Гіленко