Синдром дитячого струшування (СДС, shaken baby syndrome)

Якщо сильно трусити дитину, вона може отримати СДС. Цей синдром охоплює комплекс негативних наслідків травми головного мозку в результаті жорсткої тряски дитини. Зазвичай – з метою заспокоєння. СДС – це завжди наслідок необережного поводження з дитиною. Необов’язково навмисного, але завжди необережного.

Такий стан зустрічається в дітей до 5-ти років, більшість випадків припадає на вік до 2-х років, з піком в період 2-4 місяці (пам’ятаєте, це період кольок, фіолетового плачу – і період розпалу післяпологової депресії, коли в мами закінчується ресурс, а дитина продовжує надриватись від крику).

В дітей досить велика голова відносно тіла та недорозвинуті м’язи шиї, які не можуть протидіяти трясінню. При струшуванні мозок ударяється об кістки черепа, це призводить до розриву судин та крововиливів, пошкодженню клітин з подальшим набряком, можуть формуватися тромби. Також не виключено виникнення переломів кісток черепа, травми вуха, шиї або хребта.

Shaken baby syndrome може виникнути при струшуванні дитини, киданні із зусиллям навіть на м’яке ліжечко, підкидувані дитини до 2-х років в повітря, інтенсивному захитуванні у візочку, при ДТП (тому – ТІЛЬКИ В АВТОКРІСЛІ!)

Симптоми СДС:

• Загальмованість, сонливість
• Судоми, паралічі
• Блювання
• Монотонний крик на одній ноті
• Втрата свідомості, кома
• Зниження м’язевого тонусу («як ганчірочка»)
• Порушення дихання та серцебиття
• Розширені зіниці з відсутністю реакції на світло, неможливість слідкувати за предметами.

Наслідки синдрому можуть бути важкими:

• Параліч
• Глухота
• Сліпота
• Затримка розвитку
• Епілепсія або інші судомні стани
• У 25% – смерть малюка!

Профілактика цього страшного стану та його наслідків – НЕ ТРУСИТИ ДИТИНУ!!!

Навчіть цього всіх, хто може доглядати за дитиною (за статистикою, мами найрідше бувають причиною синдрому).

Слідкуйте за своїм станом. Якщо відчуваєте втому, роздратування, злість на дитину, що кричить – покладіть обережно в безпечне місце та вийдіть з кімнати на 10-15 хвилин. Ідеально – при цьому умитись або прийняти душ.

Поговоріть з рідними. Зверніться до психолога.

І завжди пам’ятайте: батьківство – не завжди легко. Діти кричать. Це не назавжди. Вони кричать не тому, що хочуть зробити вам гірше. Вони так спілкуються. І ніхто не вмер від 10 хвилинного крику. А ось від струшування – так.

Не завжди довгоочікувана тиша після інтенсивної тряски – то добре. Зверніться до лікаря, якщо підозрюєте, що спокій дитини може мати травматичне походження.