Тонзилоліти

Про тонзилоліти

Тонзилоліти – це кальцифіковані пробки в лакунах піднебінних мигдаликів.

Як утворюються тонзилоліти?

Виникнення гнійних пробок починається в лакунах піднебінних мигдаликів, де лейкоцити й нейтрофіли вступають в боротьбу з патогенними, гноєтворними мікроорганізмами. У просвітах лакун накопичується злущений епітелій, лейкоцити, мікроорганізми і продукти їхнього розпаду, білкові маси (у т.ч. частинки їжі) та слиз. Так утворюється гній. На початку захворювання гній виливається на поверхню мигдаликів. Але незабаром він густішає і набуває вигляд нашарувань, які легко знімаються шпателем. Після одужання вони можуть повністю зникати, проте в ряді випадків (частіше у хлопчиків), казеоз або гній поступово може кальцифікуватися (це пов’язано з відкладенням солей кальцію) і пробки твердішають.

Що сприяє утворенню тонзилолітів?

• патогенні мікроорганізми – віруси, грибки, бактерії (особливу небезпеку становлять пневмокок (Streptococcus pneumoniae та гемолітичний стрептокок Streptococcus pyogenes)
• хронічний риніт та інші інфекційні запальні процеси в приносових пазухах (через особливості будови носа)
• зниження імунітету (при зниженні захисних сил організму патогенною стає навіть нормальна чи умовно-патогенна мікрофлора, що може призвести до переходу гострого тонзиліту в хронічну форму)
• недотримання гігієни ротової порожнини, особливо при наявності глибокого карієсу чи хвороб пародонту
• часті ГРВІ
• інші фактори (екологія, спадковість, паління)

Симптоми виникнення тонзилолітів

• неприємний запах з рота
• відчуття стороннього тіла в горлі
• пирхота та сухий кашель
• дискомфорт при ковтанні

Поверхневі казеозні пробки можуть не викликати жодного дискомфорту й виявляються випадково при огляді ротоглотки лікарем (в такому випадку жодного лікування вони не потребують).

За наявності перелічених симптомів варто звернутись на консультацію до отоларинголога, який проведе фарингоскопію, збере анамнез, за потреби призначить лабораторні аналізи чи інші методи діагностики з подальшим визначенням тактики лікування.

Лікування тонзилолітів

Схема лікування може включати:

• антибактеріальні препарати при наявності патогенної флори та відповідних клінічних проявів
• місцеві знеболювальні препарати у вигляді льодяників або спреїв. Полоскання є малоефективним, оскільки лікарський розчин взаємодіє тільки із зовнішньою тканиною мигдаликів, а казеозні пробки знаходяться глибоко в лакунах
• промивання лакун піднебінних мигдаликів за допомогою спецільним інструментом або вауумним методом
• фізіопроцедури (зокрема фонофорез)
• при декомпенсованому тонзиліті чи відсутності ефекту від консервативної терапії може розглядатись навіть часткове чи повне видалення мигдаликів (тонзилектомія)

Не рекомендується самостійно намагатися видаляти пробки з глибини мигдаликів! Неправильні дії можуть призвести до того, що пробки заб’ються ще глибше, травмуючи мигдалики

Профілактика тонзилолітів

• дотримуємось гігієни ротової порожнини (ретельне чищення зубів, використання ополіскувача, зубної нитки)
• не пропускаємо профогляди у стоматолога (за потреби – вчасно лікуємо зуби)
• своєчасно лікуємо гострий тонзиліт та ін. захворювання ЛОР-органів (так, як призначив лікар)
• дотримуємось питного режиму (для самоочищення піднебінних мигдаликів)
• і вакцинуємося від пневмококової інфекції!