Синдром постназального затікання

Про синдром постназального затікання

У діток віком 2-6 років (а часом і в підлітків, і в дорослих) найчастішою причиною кашлю є синдром постназального затікання, що своєю чергою спричинений різними захворюваннями носової порожнини та носогорла.

Носовий слиз виділяється слизовими залозами носової порожнини, виконує функцію зволоження вдихуваного повітря та зв’язування пилу, має антисептичні властивості. В нормі за добу з носа може виділятись аж до 500 мл слизу.

Проте є захворювання верхніх дихальних шляхів, що можуть супроводжуватись надмірним виробленням слизу (і, відповідно, синдромом постназального затікання):

• запалення глоткового мигдалика (аденоїдит)
• алергічний риніт (поліноз)
• гострі та хронічні риносинусити
• стороннє тіло носової порожнини
• особливості будови носової порожнини: деформація перетинки носа, атрезія хоан, новоутворення носової порожнини чи носогорла, наприклад, кіста Торнвальда та ін.

Симптоми синдрому постназального затікання

Окрім кашлю, постназальне затікання може супроводжуватись симптомами:

• відчуттям кому у горлі
• утрудненим носовим диханням
• пирхотою, свербінням, болем в носогорлі
• утрудненим ковтанням (аж до відмови від їжі)
• загальними симптомами (поганий сон, дратівливість, слабкість, знижена увага)

Діагностика синдрому постназального затікання

• збір анамнезу
• наявність характерних скарг
• фізикальний огляд (риноскопія, фарингоскопія)
• за потреби – додаткові дослідження (ендоскопічне обстеження, рентгенографія або КТ носової порожнини та приносових пазух)

Лікування синдрому постназального затікання

Лікуємо НЕ кашель, а основне захворювання!

• обов’язково – промивання носової порожнини/носогорла ізотонічними сольовими розчинами (відповідно до віку)
• інтраназальні кортикостероїди (при алергічних ринітах, гіпертрофії аденоїдних вегетацій, поствірусних риносинуситах)
• антигістамінні препарати/антилейкотрієнові препарати (при алергічних ринітах)
• системні антибактеріальні препарати (при бактеріальних риносинуситах)
• за наявності стороннього тіла носової порожнини – його видалення за допомогою спеціальних інструментів
• у випадку аномалій/особливостей будови носової порожнини/носогорла також можливе оперативне втручання

А тепер кілька слів про те, що НЕ потрібно використовувати для лікування «кашлю», що викликаний постназальним затіканням:

• муколітики. (сиропи, краплі тощо), їх використання призведе до розрідження секрету, що своєю чергою ще більше посилить частоту кашлю
• рослинні препарати (окрім посилення кашлю, можуть викликати алергічну реакцію)
• гомеопатичні препарати (не мають доказової бази, дія не відома)
• інгаляції з гормонами, декасаном, сода-буфером, травами тощо (в кращому випадку не матимуть жодної дії)
• препарати срібла (срібло є стороннім для організму металом і не повинно накопичуватись в ньому)
• народні методи (сік цибулі/ часнику, господарське мило, каланхоє та т.ін). Все це в кращому випадку не матиме жодного ефекту, а може і призвести до побічних дій (печіння, чхання, набряк у носі й неприязнь дитини до подальшого лікування)

Так, кашель, звісно, не приємний симптом як для батьків, так і для самої дитини. Але він не є небезпечним! Навпаки, це захисна реакція організму і якби ми не хотіли позбавитись його якомога швидше, доки буде присутня причина його виникнення, кашель теж буде зберігатись. У діток кашель, що викликаний постназальним затіканням, може тривати тижні й навіть місяці з різною інтенсивністю. Тому при підозрі на постназальне затікання у вашої дитини – зверніться до лікаря-отоларинголога для діагностики та визначення вірної тактики лікування!