Синдром нашльопаних щічок

Про синдром нашльопаних щічок

Синдром нашльопаних щічок  – це заразна вірусна інфекція, яка викликається парвовірусом людини B19. Його також називають п’ятою хворобою або інфекційною еритемою. Назва «п’ята хвороба» походить від її місця у стандартному списку 6 первинних дитячих висипних хвороб, який також включає в себе кір, скарлатину, краснуху, інфекційний мононуклеоз, раптову екзантему.

Це захворювання є доволі поширеним явищем і зазвичай вражає дітей у віці від чотирьох до 10 років, але може статися в будь-якому віці. Ця інфекція призводить до невеликої висипки на обличчі, тулубі й кінцівках. Найбільш вираженим симптомом є висипка на щоках, які виглядають так, ніби по них дали ляпаса, звідки вірус і отримав свою назву.

У дорослих може бути біль у суглобах чи набряк у процесі висипки.

Ознаки та симптоми інфекційної еритеми

Інфекційна еритема здебільшого виникає пізно взимку або навесні.

Через 4–14 днів після інфікування у вас або дитини може з’явитися трохи підвищена температура, головний біль, розлад шлунку, нежить. На такій стадії хвороба нагадує звичайну застуду.

Через кілька днів після зникнення цих симптомів на обличчі може з’явитися яскраво-червона висипка, яку називають «ляпас по щоці».

У вашої дитини також може бути інший висип на грудях, спині, руках і ногах, який виглядає як рожевий мереживний візерунок на шкірі. У дітей старшого віку висипка може свербіти.

Дорослі часто не мають висипки, але виникає набряк суглобів і болючість, зокрема на руках, зап’ястях, колінах чи долонях, що через 1–2 тижні минають, хоча іноді можуть тривати впродовж кількох місяців, особливо якщо шкіра піддається впливу сонячних променів або після фізичних вправ.

Коли появляється така висипка хворий уже незаразний і може повернутися в школу або дитсадок.

Як поширюється інфекційна еритема?

Заразитися цією інфекцією можна повітряно-крапельним шляхом або через посуд. Інфекція зазвичай поширюється в одній сім’ї. Трапляються спалахи і у дитячих закладах (школи, дитячі садочки).

Часто батьки навіть не здогадуються, що їхня дитина хворіє на інфекційну еритему. Однак, якщо ваша дитина погано почувається через лихоманку і нежить, не дозволяйте їй відвідувати дитячий садок або школу, щоб запобігти поширенню хвороби на інших.

Інфекційна еритема переважно минає самостійно, але пацієнти з хронічною анемією чи імунодефіцитом можуть потребувати лікування. Дуже рідко у вагітних може виникнути важка анемія плоду і викидень.

Догляд в домашніх умовах

Більшість дітей не потребують ніякого лікування, окрім відпочинку, щоб дати організму можливість боротися з інфекцією. Оскільки інфекційна еритема викликається вірусом, призначення антибіотиків не доцільно.

Ви можете дати своїй дитині парацетамол або ібупрофен, щоб допомогти їй почуватися комфортніше, якщо її турбує лихоманка або біль у горлі.

Коли звернутися до лікаря

У деяких дітей, хворих на інфекційну еритему з’являється набряк та біль у суглобах рук і ніг. Якщо це станеться, необхідно звернутися до педіатра або сімейного лікаря, щоб отримати пораду щодо лікування цих симптомів.

Якщо ваша дитина має серповидноклітинну анемію, важку анемію, довгостроково приймає стероїди або має ослаблений імунітет (ослаблену імунну систему) через захворювання чи лікування, зверніться до сімейного лікаря або педіатра, якщо ви підозрюєте, що у малюка перебіг інфекційної еритеми.

Якщо ви вагітні та контактували з кимось, хто хворіє на інфекційну еритему, зверніться до свого лікаря загальної практики.

Якщо ваша дитина погано почувається, має лихоманку та висип на шкірі (маленькі яскраво-червоні плями або фіолетові плями або незрозумілі синці), яка не змінює колір шкіри (блідне), коли ви натискаєте на неї, це може бути ознакою менінгококової інфекції!

Джерело