Анемія

Про анемію

Зниження кількості еритроцитів та/або рівня гемоглобіну  в крові називається анемією.

Причини виникнення анемії

• спричинені гострою або хронічною крововтратою;
• спровоковані порушеннями синтезу еритроцитів;
• спричинені підвищеним руйнуванням еритроцитів
• спричинені генетично обумовленим неповноцінним синтезом гемоглобіну
• спричинені дефіцитом важливих гемопоетичних факторів -мікроелементів (зокрема заліза), вітамінів (В6, В12, фолієва кислота), білків.

Найбільш часто у дітей зустрічається анемія, спричинена дефіцитом заліза.

За даними ВООЗ 700-800 млн  осіб нашої планети страждають на ЗДА  або прихований дефіцит заліза. Дефіцит заліза реєструється у 50 – 70 % дітей раннього віку і у 10 % дітей старшого віку.

Залізо — незамінний для організму мікроелемент. Нам важливо отримувати його з продуктами харчування, адже дефіцит заліза впливає на роботу всього організму.

 Для чого організму потрібне залізо? 

• Залізо входить до складу ряду білків, в тому числі — гемоглобіну. Гемоглобін — це особливий білок, який знаходиться всередині червоних кров’яних клітин — еритроцитів. Він відповідає за транспорт кисню в організмі. Коли у людини низький рівень гемоглобіну, то тканинам не вистачає кисню, що призводить до порушення функціонування різних органів та систем.  Залізо входить також до  білка міоглобіну, з якого будуються м»язи людини.
• Крім того, залізо входить до складу ферментів-цитохромів. Вони беруть участь у всіх детоксикаційних процесах — знешкоджують шкідливі речовини, які що хвилини утворюються в результаті життєдіяльності.
• Також залізо необхідно для функціонування ендокринної системи, щитоподібної залози, синтезу ДНК, м’язів, процесу ділення клітин, підтримання імунітету.

Стан, коли запаси заліза в організмі закінчуються, проте рівень гемоглобіну ще тримається в нормі, називається дефіцитом заліза.  Це означає, що анемія ще не розвинулась, але якщо не поповнити запаси заліза, то її розвиток буде наступним кроком.

Причини розвитку дефіцита заліза

• Недостатній вміст заліза в продуктах харчування, нераціональне харчування (багато жирів та вуглеводів , мало білка, овочів та фруктів)
• Низький рівень запасів заліза у пренатальному періоді. (депо заліза у дитини на 85 % формується у 3 триместрі вагітності матері, тому у недоношених дітей високий ризик формування дефіциту заліза, чим більше ступінь недоношеності , тим більше ризик; важливе значення має отримування  вагітною препаратів заліза).
• Підвищена потреба у цьому мікроелементі, що обумовлено періодами інтенсивного зростання дитини (перший рік життя, 5-6 рік, 12-15 роки) або фізичним навантаженням у дітей,що займаються спортом (на першому році життя маса дитини збільшується втричі, запаси заліза у депо повинні подвоїтися. В їжі дитині в цьому віці міститься мало заліза. Якщо  у матері-годувальниці  є наявним дефіцит заліза, то грудне молоко буде мати низьку кількість заліза і дитина також має високий ризик розвитку дефіциту заліза. Тому важливий контроль  стану здоров»я мами.  Особливо  збільшується потреба у залізі у дітей в період з 9 років, досягає максимальних цифр у дівчат пубертатного віку)
• Порушення всмоктування заліза у ШКТ (гастродуоденіти, ентерити, целіакія, виразкова хвороба шлунку, алергічні захворювання ШКТ, гельмінтози)
• Наявність хронічних запальних процесів у носоглотці, вухах

 Загальні ознаки залізодефіциту:

• блідість шкіри та слизових оболонок рота та очей
• погіршення стану волосся та нігтів: сухість, ламкість, тьмяність;
• поява на середині нігтьової пластини поздовжніх борозен;
• ознаки хейліту — яскраво-червоної лінії в куточках роту, збліднення губ, мацерація, тріщини.
• часті та затяжні респіраторні захворювання
• зниження концентрації уваги та працездатності;
• швидка стомлюваність;
• підвищена дратівливість;
• швидка зміна настрою;
• часта сонливість;
• погіршення апетиту;
• поява бажання їсти неїстівні предмети (іноді);
• запаморочення;
• головні болі;
• задишка навіть у разі мінімальних навантажень;
• біль у серці;
• слабкість у м’язах;

Якщо ви помітили у себе чи дитини подібні симптоми, обов’язково зверніться до лікаря.

Не варто самостійно купувати полівітамінні комплекси. У таких вітамінах залізо міститься у профілактичній, а не лікувальній дозі. Тільки лікар зможе провести діагностику анемічного стану, визначити його характер за допомогою лабораторної діагностики та підібрати відповідний препарат і правильне дозування, тривалість лікування.

Враховуючи ступінь недоношеності передчасно народженої дитини, високі темпи набору ваги у доношених дітей потрібна особлива увага  вашого сімейного лікаря, або педіатра за контролем стану резервних запасів заліза.   Для цього використовуються скринінгові  методи: розгорнутий загальний аналіз крові та експрес тест на рівень феритину.

Лабораторна діагностика ДЗ/ЗДА

• Розгорнутий загальний аналіз крові (з визначенням гематокриту, еритроцитарних індексів (MCV,MCH, MCHC):

–  MCV — середній об’єм еритроцита.

–  MCH — середній вміст гемоглобіну в окремому еритроциті в абсолютних одиницях.

–  MCHC — середня концентрація гемоглобіну в еритроцитарній масі, а не в цільній крові

• С-реактивний білок
• Сироваткове залізо
• Трансферин
• Коефіцієнт насичення трансферину
• Кількісне визначення феритину

При визначенні дефіциту заліза  або наявності залізодефіцитної анемії  у дитини лікування призначає тільки лікар!

Профілактика дефіциту заліза:

Недостатній вміст заліза в продуктах харчування

Обмін заліза в організмі здійснюється в замкненій системі. Добові витрати заліза в нормі складають в середньому 1-1,5 мг. Рівновага підтримується за рахунок надходження ззовні такої ж кількості заліза.

Норми:

• Діти 4-8 років – близько 10 мг
• Діти 9-13 років – близько 8 мг
• Хлопчики-підлітки 13-18 років – близько 11 мг
• Дівчата-підлітки 13-18 років – 15 мг
• Чоловіки 19-50 років – близько 8 мг
• Жінки 19-50 років – близько 18 мг
• Дорослі старші 51 року – близько 8 мг

В яких продуктах міститься залізо?

В продуктах харчування залізо присутнє в двох формах: гемовій і негемовій. Гемове залізо міститься у продуктах тваринного походження, негемове — у продуктах рослинного походження. Основна різниця цих двох форм заліза у біодоступності. Гемове залізо всмоктується набагато краще — в середньому засвоюється 17%-22%, а негемове — тільки на 5%-7%.

Гемове залізо (засвоюється 17%-22%)

85 грам продукту містять:

• печінка і субпродукти – 8-13 мг
• баранина, качка – 3 мг
• готова яловичина – 2,5 мг
• консервовані морепродукти – 2,5 г
• креветки – 1,8 мг
• курка – 1 мг
• риба сімейства лососевих – 1 мг

 Негемове залізо (засвоюється 5%-7%)

• 250 грамів томатної пасти без цукру – 5 мг
• 100 грамів гарбузового насіння – 9 мг
• 100 грамів цільнозернової вівсяної крупи – 5 г
• 100 грамів запечені з шкіркою картопля, батат, пастернак – 4 мг
• 100 грамів соняшникового насіння – 3 г
• 85 грамів квасолі, сочевиці, нуту – 3-8 мг
• 85 грамів соєвого сиру тофу і соєвих бобів – 2-5 мг
• 50 грамів мигдалю – 1,8 г
• 50 грамів кураги, родзинок – 1,6 мг
• 1 чашка приготованого шпинату – 4,5 мг

Як засвоюється залізо з тваринних і рослинних джерел?

Залізо — примхливий елемент, його засвоєнню заважає ряд сполук, проте є і ті речовини, які покращують його всмоктування. Почнемо з останніх: всмоктування негемових форм заліза покращують яблучна, лимонна, бурштинова, аскорбінова кислоти, амінокислоти, фруктоза. А перешкоджають засвоєнню заліза різних форм молоко, крохмалисті продукти, соєвий білок, речовини, що містяться у чаї, каві, какао, фітинова кислота з зернових та зелені.

Для повноцінного засвоєння заліза різних форм потрібно стежити за адекватною кількістю різноманітного білка в раціоні. Включайте в раціон: рибу, м’ясо і субпродукти, птицю, яйця, бобові, насіння. Також важлива нормальна кислотність шлункового соку і вітамін С, який є у цитрусових, наприклад апельсинах, ківі, а також капусті, перці, броколі, помідори. Тут ще нам стануть у нагоді ягоди, фрукти, підкислені натуральним оцтом або лимоном, салати і рагу.

Варіанти поєднань продуктів для кращого засвоєння заліза:  

• м’ясо + салат
• морепродукти + листова зелень
• бобові + овочі + оцет
• горіхи + ягоди
• цільнозерновий крупа + зелень + бобові

Крім того, ступінь засвоєння заліза залежить від впливу різних харчових і секреторних факторів, рівня запасів заліза і здоров’я шлунково-кишкового тракту.

Оптимальна норма продуктів-джерел заліза буде залежати від індивідуальних потреб організму.

Наприклад, дітям до 3 років потрібно 7 мг заліза на добу, від 4 до 8 років – вже 10 мг, від 9 до 13 років – 8 мг. У підлітковому віці щоденна норма для хлопців та дівчат починає відрізнятися. Жіночому організму потрібно більше заліза, що зумовлено початком менструацій. Позаяк хлопцям 14-18 років буде достатньо 11 мг заліза на добу, а дівчатам – вже 13 мг.